Орфографічний словник української мови. 2005.
навірчуватися — I ується, недок., наверну/тися, ве/рнеться і наверті/тися, ве/ртиться, док. 1) Обертаючись по гвинтовій лінії, надіватися на що небудь; нагвинчуватися. 2) тільки недок. пас. до навірчувати I. II ується, недок. пас. до навірчувати II. III … Український тлумачний словник
перевірчуватися — ується, недок., переверті/тися, ве/ртиться, док. 1) Навірчуватися більше, ніж треба. 2) тільки недок. Пас. до перевірчувати … Український тлумачний словник
навернутися — I див. навертатися. II див. навірчуватися I … Український тлумачний словник
навертітися — див. навірчуватися I … Український тлумачний словник
